"УКРАЇНА ЧАРІВНА КРАЇНА"
День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Кросворд перейдіть за посіланням https://www.calameo.com/books/004753356773a7dac18d2
14 ЖОВТНЯ: ПОКРОВА, ДЕНЬ КОЗАЦТВА І ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ
14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.
Усі ці свята дуже взаємопов’язані і виникали послідовно
14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі 
говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».
Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.
Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.
Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці
Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.
Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.
Друга спроба вибороти незалежність українського народу й держави здійснювалася у тяжкі 1917-1920 роки.
Третя – уже в наш час – під час розпаду радянської імперії, коли прокинувся волелюбний інтерес до власної історії й генетичної пам'яті.
Четверта хвиля цього інтересу, – напевно, сьогоднішня. Адже, з 2015 року 14 жовтня є державним святом і неробочим днем – Днем захисника України.
14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.
Усі ці свята дуже взаємопов’язані і виникали послідовно
14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».
Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.
Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.
Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці
Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.
Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.
Друга спроба вибороти незалежність українського народу й держави здійснювалася у тяжкі 1917-1920 роки.
Третя – уже в наш час – під час розпаду радянської імперії, коли прокинувся волелюбний інтерес до власної історії й генетичної пам'яті.
Четверта хвиля цього інтересу, – напевно, сьогоднішня. Адже, з 2015 року 14 жовтня є державним святом і неробочим днем – Днем захисника України.
Здоров'я дитини - багатство країни!
Фізичні вправи.Проведення зарядки і гімнастичних вправ допоможе дитині бути здоровою, активною і перебувати у відмінному настрої протягом всього дня.
Фрукти та овочі
Овочі та фрукти в раціоні харчування дитини – це джерело вітамінів, мінералів та інших поживних речовин. Вживання їх свіжими, замороженими або злегка тушкованими гарантує надходження в організм усіх тих речовин, які відіграють важливу роль у формуванні імунітету . Вони також важливі для процесу обміну речовин та інших функцій, що сприяють збереженню здоров’я, сил і чудового настрою.
В Україні 28 жовтня 2021 року відзначають 77-у річницю вигнання нацистських окупантів з України. Цього дня вшановують пам'ять всіх українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів з нашої країни, у лавах радянської армії або Української повстанської армії.
День вигнання нацистських окупантів з України відзначається в країні щороку 28 жовтня. Саме цього дня 1944 року з території України вигнано останнього солдата нацистського рейху. Так, 28 жовтня 1944 року визволений найзахідніший регіон України — Закарпаття. Тому саме цю дату визначено Указом Президента від 20 жовтня 2009 року як День визволення України від німецько-фашистських загарбників.
Повне витіснення угорських і німецьких військ із найзахіднішого регіону теперішньої України(Закарпаття) відбулося в результаті наступальної операції радянськими з'єднаннями Четвертого та Першого Українських фронтів Східно-Карпатської.
Втрати у ході тих подій були досить великими з обох боків. Німці та угорці втратили приблизно 60 тисяч убитими, 28 тисяч їхніх вояків потрапили в полон. Радянська армія втратила понад 50 тисяч військових. Зокрема 41 тисяча — убиті та поранені, ще 2 тисячі зникли безвісти. Багато хто отримав обмороження.
За мир українці сплатили надзвичайно високу і страшну ціну – близько 9 мільйонів життів наших земляків. Україна пам’ятає та ніколи не забуде тих, хто віддав своє життя, свою землю від загарбників. Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.
"ДЕНЬ ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ"
Колективний колаж з півоб'ємами
80 РОКІВ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ
Коллективна добра справа
Історія української вишиванки
Історію, культуру і магію українського народу читаємо по вишиванці
Історія українських вишиванок
СТАРОДАВНІ МОТИВИ ВИШИВКИ ДУЖЕ ПРОСТІ І ДІЛЯТЬСЯ НА 3 ГРУПИ:
- Абстрактні або геометричні - це ромби, трикутники, кружечки, зигзаги, хрести та лінії;
- Рослинні - це розетки, зірочки. Це як би перехід від геометричного малюнка до рослинного. Іноді - це зображення сонця. Пізніше в цю групу приєдналися орнаменти більш складні, такі як хміль, виноград, барвінок, калина, дубове листя та інші;
- Зооморфні або тварини - це зайці, коні, жаби, риби. Птахи та комахи також присутні у вишивці древніх людей.
Орнаменти та техніки вишиванок, притаманні різним регіонам
- Дуже характерна техніка для Полтавщини - це вишивання білими нитками по білому полотну. Виглядає дуже ніжно і красиво. На старих сорочках техніка вишивки така: манишка вишивається білими нитками і обводиться чорними, іноді кольоровими, смужками. Вишивалися сорочки, як гладдю, так і хрестиком. Такі сорочки властиві тільки Полтавської області. Але також тут вишивають і чорними, червоними, сірими нитками. Рідше - іншими кольоровими нитками;
- Південні регіони і Харківська область характеризуються вишивкою, яка прийнята на центрі України, але має і свої особливості. Орнаменти на сорочках вишивалися хрестиком і напівхрестиком. Такі візерунки створюють враження рельєфності завдяки тому, що вишивалися грубими нитками;
- Геометричні і ромбовидні узори характерні для вишиванок Полісся та Волині. Червоні нитки на біло-сірому полотні;
- Чернігівські сорочки вишиваються білими, червоними і чорними нитками. Стібки - дрібні, що створює враження бісерної вишивки;
- Для столиці України - Києва - характерні такі рослинні орнаменти: хміль, калина, дуб, виноград. А також геометричні фігурки: квадрати, розетки, ромби. Колірна гамма - чорний і червоний;
- Сорочки поділля дуже барвисті і різноманітні. Для них характерна така техніка, як мережка - це коли витягуються нитки на полотні уздовж. Перпендикулярні залишилися нитки, обшиваються білими або кольоровими. Техніка мережка нагадує собою мереживо. Такою технікою можна зробити, як маленькі малюнки, так і обшити практично всю сорочку. Для поділля характерні мереживні однотонні «павучки» і різнобарвний «шабак». Орнаменти вишиваються одно- або двоколірні - чорний з додаванням червоного або синього, або жовтого;
- Для Західних регіонів характерні різноманітні візерунки та кольори. Тут можна зустріти і геометричні різнокольорові візерунки, і сорочку вишиту тільки блакитними квітами. Наприклад, для Тернополя характерно обшивати у сорочки лише рукава. Але рукав вишивається весь вздовж скошеними або поздовжніми смугами. Закарпатські майстрині вишивають зигзагом (так звана «каракуля»). Нитки підбираються для орнаменту як чорно-червоні, так і кольорові.
Кілька відомих фактів з історії української вишиванки
Вишита сорочка - це не просто красивий одяг, а історія і культура цілого народу. За малюнком і техніці вишивки можна простежити вплив різних стародавніх культур і народів. Вишиванку берегли більше, ніж гроші, адже вона була оберегом і захистом. Це культовий і в деякому роді магічний предмет одягу.
Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 26 квітня 1986 року. Вона стала найбільшою в історії ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків, так і за економічними збитками та впливом на довкілля. Вибух на четвертому енергоблоці спричинив зростання радіаційного рівня до межі, в 30-40 разів більшої, ніж під час вибуху в Хіросімі в 1945 році.
За даними Мінсоцполітики, на сьогодні статус постраждалих через аварію на ЧАЕС із правом пільг мають понад 1,7 млн українців.
11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів | |
Цього дня, 75 років тому, в’язні найбільшого концтабору смерті Бухенвальд біля Веймара назавжди змінили хід історії людства. Здолавши нацистських катів в інтернаціональному повстанні, полонені нарешті вийшли на волю та вдихнули повними грудьми. Саме 11 квітня 1945 року з його воріт вийшов останній в’язень. Ця пам’ятна дата увійшла в історію як Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Відтоді пройшло немало часу, та страшні злочини проти людства не мають строку давності. Геноцид цілих народів, масові розстріли дорослих та дітей на «фабриках смерті» в окупованих нацистами країнах, тортури та непосильна каторжна праця знищили мільйони безневинних людей. Серед них і наші земляки, чиє життя обірвалось за колючим дротом концтаборів. Це все – в нашій пам’яті назавжди, що передаватиметься з покоління в покоління. Ми вклоняємось з усім світом людям, які в пекельних муках пройшли цей шлях, вистоявши найстрашніші випробування. І віддаємо данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в стінах таборів смерті. Помолімося за їхні душі. Довідка Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За роки Другої світової війни через них пройшли 18 мільйонів осіб. На території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених, три з яких були розташовані в місті Києві. Це концтабори «Сирецький», «Бабин Яр» та «Дарницький». |
І мене в сім'ї великій.
В сім'ї вольній, новій.
Не забудьте...
Т. Шевченко
Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково, бо саме в березні вшановуємо його роковини. Він – невмируща сила українського народу. Як весна пробуджує і оновлює природу, так поезія великого Тараса оновлює наші серця, вчить любити свою Україну.
Вихованці гуртка слухали про Шевченка і читали поезії. Цікаво дітям було слухати вірші Шевченка.
МАЙДАН. УСНА ІСТОРІЯ
День вшанування учасників бойових дій на території інших держав встановлено згідно з Указом Президента від 11 лютого 2004 року.
Ця дата вибрана не випадково: 15 лютого 1989 року завершилась радянська військова інтервенція в Афганістані. Через горнило тієї війни пройшли 160 тисяч українців, 12 тисяч з них отримали поранення, контузії, були скалічені, а 3360 – не повернулися до своїх домівок.
Окрім афганської, за часів СРСР, українські військові брали участь і в інших локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав - вони виконували «інтернаціональний» обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, Сирії, Анголі, Мозамбіку на острові Куба та в інших «гарячих» точках.
Екскурсія до Алеї слави
4 лютого – День визволення міста Покров
Історія виникнення нашого міста нерозривно пов’язана з розвитком
гірничодобувної промисловості на Півдні України. Ще в 80-х р.р. ХІХ століття на
схилах берегів річки Солоної, що протікала по цій місцевості, геолог Г.Федосєєв
виявив на поверхні ґрунту поклади марганцевої руди. Після додаткових досліджень
тут було розпочато промислову розробку марганцевих руд.
Поряд з розширенням виробництва зростали і гірничі селища – ім.
Орджонікідзе, Червоний Гірник.
Коли гітлерівська Німеччина віроломно напала на нашу країну, шахтарі
рудника ім.. Орджонікідзе всі свої сили спрямували на відсіч ворогу. Вони
самовіддано трудилися, щоб дати фронту більше продукції. Гірники шахти № 2
запропонували працювати без вихідних днів і видавали сотні тонн надпланової
руди. Коли шахту № 16 на одну добу зупинили на ремонт, гірники швидко
перебудували свою роботу, щоб видобуток марганцю в окремих проходках не
припинявся. За цей день шахта значно перевиконала план.
18 серпня 1941 року рудник захопили німецько-фашистські війська Загарбники
вживали всіх заходів, щоб налагодити видобуток марганцю, але гірники саботували
їх розпорядження. Гірникам загрожувала в’язниця. Проте ні погрози, ні розстріли
не зламали волю шахтарів.
Гірники виводили з ладу механізми, аварії, псували освітлення.
Багато гірників рудника ім. Орджонікідзе боролися проти ворога на фронтах
Великої Вітчизняної війни. Так відділення під командуванням колишнього шахти
І.Т.Малки в одному з боїв знищило 20 фашистів і взяло в полон 40 німецьких
солдатів і офіцерів. За мужність і відвагу, виявлені в боях, а також за вміле
керівництво старший сержант І.Т.Малка був удостоєний Героя Радянського Союзу.
Хоробрий воїн загинув на полі бою в 1944 році. В пам’ять про І.Т.Малку одну
з вулиць Орджонікідзе назвали його ім’ям.
4 лютого 1944 року частини Червоної Армії визволити рудник ім. Орджонікідзе і
селище від німецько-фашистських загарбників.
Відступаючи під ударами радянських військ, німецько-фашистські загарбники
зруйнували та затопили шахти рудника. Все цінне устаткування було вивезено до
Німеччини або знищено.
Одразу ж після вигнання фашистів трудящі приступили до відбудови шахтного
господарства.
У 1944 році орджонікідзевці повністю відбудували 4 шахти (№3, № 5, №6,
№16), ввели в дію збагачувальну фабрику відремонтували 4 електровози, 3
мотовози, 150 вагоняток і відремонтували 4 тис.м2 житлового фонду.
Ми пам’ятаємо подвиг людей, які воювали за наш край.
Виховна година «Пам’яті героїв Крут»
Ще юнаки, ще майже діти ,
А навкруги і смерть, і кров.
На порох стерти, перебити !-
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішитесь кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей – не перемогти.
Бій під Крутами відбувся 29, 30 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, що за 130 кілометрів від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії та загоном із київських курсантів і козаків “Вільного козацтва”, що загалом нараховувало близько чотирьох сотень.
В бою під Крутами українські оборонці отримали переконливу воєнну перемогу. Наступ ворога було зупинено на чотири дні, що дозволило українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.
Перегляд тематичного відеороліка .
Хвилина памя'ті "Голокост в Україні".
27 січня світ вшановує жертв Голокосту: близько 6 мільонів євреїв стали жертвами цієї трагедії. В Україні під час «Великої катастрофи» (Шоа) були розстріляні понад півтора мільйони євреїв, але й до сьогодні дослідники не мають точних даних щодо більш точної кількості розстріляних нацистами євреїв та ромів.
Символами Голокосту в Україні для мільйонів людей і усередині країни, і поза її межами став Бабин Яр у Києві, де може зявитись однойменний центр вшанування жертв Шоа.
Соборність в душах - єдність у серцях!
Увага! Увага! Увага!
